Історія справи

Постанова ВАСУ від 09.02.2016 року у справі №817/3255/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2016 р. м. Київ К/800/7957/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Рівненської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУЕР" до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАУЕР" звернулось до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14 серпня 2014 року № 204050001/2014/000031/1, від 28 серпня 2014 року № 204050001/2014/000034/2 і картки відмови у прийнятті митних декларацій від 14 серпня 2014 року № 204050001/2014/00032, від 28 серпня 2014 року № 204050001/2014/00036.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року, позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 14 серпня 2014 року № 204050001/2014/000031/1 в частині коригування визначеної Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУЕР" митної вартості наступних товарів: вироби кухонні із корозійностійкої (нержавіючої) сталі 135 шт., з них: каструлі 56 шт., сковорідки 12 шт., жаровні овальні 2 шт., комбімиски з кришкою 30 шт., перфокаструлі 5 шт., лазаньєри 30 шт.; стьобаний текстильний утеплювач в куску, що складається з двох шарів текстильних матеріалів з вовни, з'єднаних з прокладним матеріалом прошиванням, шириною 200 см, Vitelite Natura 30,00 м п., Chalet beige 30,10 м.п., 160 см., Akvarelle (Vitalite) 38,40 м п., всього 98,50 м п.; полотна трикотажні довговорсові, шириною 200 см, з вплетенням вовняних волокон, Merino Granada 67,10 м п., Lama 40,50 м п., всього 107,60 м п.; плед трикотажний, виготовлений з вовни, розміром 140х200 см, leopardo galva, 1 шт.

визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 28 серпня 2014 року № 204050001/2014/000034/2 в частині коригування визначеної Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУЕР" митної вартості наступних товарів: низькошвидкісна соковижималка торгової марки BAUER, побутова з умонтованим електричним двигуном напругою 220-240 В, призначена для фруктів або овочів, модель HU-100 100 шт.; сауни побутові (саунарії), торгової марки BAUER, нові, з радіаторами інфрачервоного опромінення (індивідуальні кабіни) 15 шт., номінальною напругою 220 В, частотою 50 Гц, номінальною потужністю 1500 Вт; вироби кухонні із корозійностійкої (нержавіючої) сталі 228 шт., з них: каструлі 108 шт., сковорідки 20 шт., комбімиски з кришкою 40 шт., фритюрниці 10 шт., перехідні кільця 20 шт., лазаньєри 30 шт.; інструменти ручні побутові - тертушка з нержавіючої сталі 20 шт. в п/е упаковці; полотна трикотажні довговорсові, шириною 200 см, з вплетенням вовняних волокон Merino Granada 32,30 м п.; стьобаний текстильний утеплювач в куску, що складається з двох шарів текстильних матеріалів з вовни, з'єднаних з прокладним матеріалом прошиванням, шириною 160 см, Akvarelle (Vitalite) 51,00 м п., призначені для ремонту та гарантійного обслуговування трикотажних виробів; подушки з вовни Relax, розміром M/L, Vitalite Natura 30 шт., Chalet 10 шт.; халати трикотажні для жінок з вовни, білі, різних розмірів 22 шт.; в задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Заперечення не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 02 липня 2012 року між UAB "Art Style" (продавець, Литва) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУЕР" (покупець, Україна) укладено контракт № 30 (надалі - контракт), предметом якого стала поставка товарів.

На виконання умов контракту позивачем імпортовано на митну територію України партію товарів характеристики яких визначено у інвойсах:

інвойс від 12 серпня 2014 року № 1030/01;

інвойс від 12 серпня 2014 року № 1030/02;

інвойс від 12 серпня 2014 року № 1030/03.

14 серпня 2014 року вказані товари пред'явлені позивачем до митного оформлення на підставі митної декларації № 204050001/2014/012438 та доданих до неї документів.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, 14 серпня 2014 року Рівненською митницею Міндоходів витребувано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: договір на перевезення товарів; докази оплати послуг з перевезення товарів; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника на товари; платіжні документи на підтвердження здійснення оплати за товари; інші платіжні та/або бухгалтерські документи на підтвердження вартості товарів та реквізитів, необхідних для ідентифікації товарів; належним чином завірений переклад митної декларації країни-відправника.

14 серпня 2014 року у відповідь на запит декларантом повідомлено про неможливість надання вказаних додаткових документів.

14 серпня 2014 року Рівненською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 204050001/2014/000031/1, яким відкориговано митну вартість імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУЕР" товарів, а саме: товари № 1; товари № 2; товари № 3; товари № 4; товари № 5; товари № 6; товари № 7.

Зазначеним рішенням орган доходів і зборів не визнав заявлену декларантом митну вартість описаних товарів, визначену за основним методом - за ціною договору (контракту), застосував метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

14 серпня 2014 року Рівненською митницею Міндоходів оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204050001/2014/00032, якою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БАУЕР" у прийнятті митної декларації від 14 серпня 2014 року № 204050001/2014/012438.

Крім того, на виконання умов контракту позивачем імпортовано на митну територію України партію товарів, характеристики яких визначено в інвойсах:

інвойс від 26 серпня 2014 року № 1034/01;

інвойс від 26 серпня 2014 року № 1034/02;

інвойс від 26 серпня 2014 року № 1034/03;

інвойс від 26 серпня 2014 року № 1034/04;

інвойс від 26 серпня 2014 року № 1034/05;

інвойс від 26 серпня 2014 року № 1034/06.

28 серпня 2014 року вказані товари пред'явлені позивачем до митного оформлення на підставі митної декларації № 204050001/2014/013242 та доданих до неї документів.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, 28 серпня 2014 року Рівненською митницею Міндоходів витребувано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: договір на перевезення товарів; докази оплати послуг з перевезення товарів; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника на товари; платіжні документи на підтвердження здійснення оплати за товари; інші платіжні та/або бухгалтерські документи на підтвердження вартості товарів та реквізитів, необхідних для ідентифікації товарів; належним чином завірений переклад митної декларації країни-відправника.

28 серпня 2014 року у відповідь на запит декларантом повідомлено про неможливість надання вказаних додаткових документів.

28 серпня 2014 року Рівненською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 204050001/2014/000034/2, яким відкориговано митну вартість імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУЕР" товарів, а саме: товари № 1; товари № 2; товари № 3; товари № 4; товари № 5; товари № 6; товари № 7; товари № 8; товари № 9; товари № 10.

Зазначеним рішенням орган доходів і зборів не визнав заявлену декларантом митну вартість описаних товарів, визначену за основним методом - за ціною договору (контракту), застосував метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

З цих підстав 28 серпня 2014 року Рівненською митницею Міндоходів оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204050001/2014/00036, якою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БАУЕР" у прийнятті митної декларації від 28 серпня 2014 року № 204050001/2014/013242.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся з цим позовом.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність оскаржуваних рішень митниці в частині, оскільки позивач не надав на вимогу митного органу документів, що підтверджують вартість товару.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Судами встановлено, що, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на те, що коригування митної вартості товару здійснено у зв'язку з таким:

у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари;

відмовою в надані додаткових документах.

Суди обох інстанцій погодились з мотивами митниці.

Між тим, в оскаржуваних рішеннях відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, що суперечить вимогам частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів, що у митного органу було обґрунтовані сумніви витребовувати у декларанта додаткові документи.

Водночас, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Будь-які заперечення працівників Митниці без зазначення їх у п. 33 рішень про коригування митної вартості не заслуговують на увагу та не можуть бути належними доказами у цій справі відповідно до ст. 2 КАС України.

Зазначене призводить до неоднозначного розуміння рішення органу, ускладнює оскарження в судовому порядку та є грубим порушенням вимог наведених вище норм права.

За загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості відповідно до підстав, що визначені у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України та є вичерпними.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, оскільки митницею витребувано додаткові документи за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, всупереч підтверджених всіх складових під час подання МД.

Згідно із ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Оскільки висновки судів ґрунтуються на не правильному застосуванні норм матеріального права, то скаргу відповідача слід задовольнити частково, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати з прийняття нового рішення про задоволення позову повністю.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Рівненської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14 серпня 2014 року № 204050001/2014/000031/1 та картку відмови у прийнятті митних декларацій від 14 серпня 2014 року № 204050001/2014/00032.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28 серпня 2014 року № 204050001/2014/000034/2 та картку відмови у прийнятті митних декларацій від 28 серпня 2014 року № 204050001/2014/00036.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: